Скажіть, а вас не давить сіре місто
Й бетонні коробки, в яких сміються люди ?
Мені тут душно, мені страшенно тісно!
Мене це сіре місто тримає міцно й душить.
Скажіть, а вам не тісно в магазинах,
Де різнокольоровий натовп тратить гроші?...
А вам не страшно бачить у вітринах
Безликих манекенів і п"яних перехожих ?
Скажіть, а вам не соромно дивитись
В голодні очі худим, бездомним псам ?
А вам не соромно в церквах своїх молитись
Й просити щастя, тонучи в гріхах ?
Скажіть, чи не буває вам самотньо ?
Чи не горить у вас печаль важка в очах?
Печальним бути у містах не модно,
Печальним добре бути у книжках.
Скажіть, а ви брехати не втомились ?
Чи не болять ще ваші кляті язики ?!
Скажіть, чому вам, люди, так не страшно помилитись ?
Чому не учать вас всі ваші помилки ?
Я так втомилась. Мене гнітить це сіре місто.
Найбільш за все я хочу звідси полетіть
Туди, де вільно, світло й чисто!
Скажіть-но, люди...Хоча, краще - ні! Мовчіть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462826
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.11.2013
автор: Олька Оленька