* * *
Осіння гама у багатті кольорів.
І сонце котиться по голубій тарелі.
Сільський пейзаж.
Ген – кілька припнутих корів.
Не череда…
Але які тут акварелі!
А подивись який пастельний небокрай!
У гамі як зелено-срібна ген маслина!
Як грають барви!
Чарівний прарідний край…
А в голубіні – журавлина пісня лине…
Рілля.
І зелені осінньої контраст.
Обабіч шляху – догораюча отава.
Не знаю доки ще мені топтати ряст,
та поки – слухаю небес низькі октави.
Покровка квітне.
Гучно чути стук сердець.
Цвітуть берези й клени золотом осіннім.
А чарівник – якийсь невидимий митець
на рушникову даль пряде пісні весільні…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462895
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА