* * *
Я довго блаженно ходив по росі,
де грає вітрець чебрецями.
І знову під дубом на лавці присів:
ще так не хмелів до безтями.
Який же казковий ранковий концерт!
Й від співу хмелію, тут – царство.
Природи бальзам – найгарніший рецепт,
бо душу лікує тут птаство.
О людоньки, кажете ловите кайф
по барах, та й пишете вірші?
Я теж кайфував так, але не звикав,
бо барви природи – найліпші!
Зозуля мені накувала літа,
щоб я безтурботно не гейкав.
Блаженний світанок натхненно віта
найкращий соліст – соловейко!..
Багато побачив яскравих столиць
і знаю – красоти є й ліпші.
Та рідне – найбільше п’янить і болить.
Лиш рідне мені – наймиліше!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462905
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2013
автор: Олександр ПЕЧОРА