Це не сніг, це не сніг, це не сніг...
Верби́ листя тихенько до ніг...
Вже торкається так заворожено і
трави свіжо примороженої...
У листочках ще відблиски літа...
шлях останній,мов промені світла...
Вітерцю відібрало мову -
не розвіяв цю мить чудову...
Сонце променем пострибало,
ніби щось у верби́ тої вкрало...
Мить, мов спалах, мов блискавиця...
Завтра - інше...Як не дивися...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=462993
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2013
автор: zazemlena