Сплелись в єдине біле й чорне,
Не знаю де добро, де зло,
Б’ють барабани ,кличуть горни,
У поетичне ремесло.
Стою в думках на роздоріжжі ,
Майбутнє сховано в туман,
Журба натхненно серце ріже,
І хоче об’явити мат.
Клекоче вітер, б’ється в очі,
Осінній дощ ,мов хижий птах,
І лиш душа мені шепоче,
«Чого бажаєш? Буде так!»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463008
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2013
автор: Федик Юрій Михайлович