У світі посутньо доповненому, двадцятьма чудесами світу.
Я щаслива завдяки очицям твоїм зоре-бузкового цвіту.
Крізь призму туманного шлейфу дрімоти, вартуватиму сон твій, мій милий.
На зорі ж помолюсь натщесерце за шлях твій спокволу-спокійний.
Затаївшись в акордах місяця, порадію за тебе безмірно.
Заспіваю про тебе співанку, виводячи звуки манірно.
Лунатиме сповідь на всі сторони світу: через жили, по рікам, степом.
Якщо можна любити серцем усім, то я люблю тебе сонцем і небом.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463013
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2013
автор: Сонцетінь