Тобі незвично та я лягаю о десятій
І це не вперше, так, мабуть, вже рік,
І перевагу надаю не гіркуватій
Без цукру каві - краще просто сік.
Сполуку щастя все шукаю як алхімік,
Всі досліди записую репризами,
Уже сама давно я втратила їм лік,
Їх таємниця схожа до усмішки Мони Лізи.
Й нехай щоразу спотикаюся на осуд,
Кохання знову випаровувати буду
Та вкотре лише сум у білий осад
Й не допоможе почуттів тут амплітуда.
Тобі,мабуть, читати це незвично
Та вже не знайдеш сліду в соцмережі,
Я стала по наївному цинічна:
Твої зізнання – тільки послуги ведмежі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463157
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2013
автор: Лія Ладижинська