Солодкі спогади - моя гірка спокута,
Розчеше вітер хвилі полину..
Я думала, що все було і буде,
Що мій ти назавжди, і не збагну
Коли поглинула велика темна пустка,
І весь наш вимір серед бурих трав
Клубком згорнувся, закоптився згустком
Кохання, яке ти так зневажав.
Тобою бавилася, марила, горіла,
Похмурість степу випивши до дна
Стою на вітрі, осінню сп'яніла,
Як солодко мені було! Одна
Тепер горітиме шипшина купиною,
До першої небесної роси...
Колись зітліють спогади. Зі мною
Залишаться лиш степу голоси
І ніжні нариси вечірнього багаття,
І стогони безлистої тополі.
Хай доля нам обом дарує щастя,
І буде тобі солодко на волі!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463190
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.11.2013
автор: Парчевська Ольга