в чорно-білих офортах. .

Зимовими  днями  заземлені
залишились  у  звичних  комфортах
мірками  дивними  змелені
злиті  в  чорно-білих  офортах...

Розкраяло  болюче,  лиш  слова  
злилися  з  часом  протиріч,
затягне  кригою  зима
нагадує  про  нас  сонлива  ніч...

Ступаємо,  зливаємося  з  містом
проходимо  одним  шляхОм  доріг
у  цьому  місті  нам  не  тісно,
ти  по  інакшому  не  зміг...?

І  котрий  раз  підеш  в  холодну  зиму
твоєї  ніжності  чекати  марно,
і  байдуже  тобі  чи  я  покину,
чи  я  живу,  твій  дух  незламний.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463269
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.11.2013
автор: owl silence