Стоїть Шевченко голову схиливши.
Так,так Тарасе, збуваються твої слова.
Серед народу завелися миші,
Що пожирають нації плода.
Хрещатик омивається вже кров'ю.
Війна, - кричать. - Війна!
Хто винен цьому "безголов'ю"?
А винних як завжди нема.
По містах бунт, по містах сльози.
Все шкереберть, все навпаки.
Цю владу зупинити - взмозі!
Ми - українці, а не дураки.
Скільки століть так мазохістськи,
Ще будем танцювати на граблях?
Давайте їх засмажимо, по-українськи,
А то заїлись на своїх балах!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463320
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 30.11.2013
автор: Катерина Пташка