Україна,мов змучена мати,
що чекає на своїх дiтей!
Якi зможуть про неї подбати,
та принести хороших вiстей!
Скiльки буду в терпiннi мовчати??
Свої сльози в намисто збирать?
Хто вам зможе про бiль розказати?
Хто закриє вiд горя й проклять?
Хай чужинцi мене ображають!
Саду нашого яблука рвуть!
Та надiєю серце свiтає!
Що сини мої вчасно прийдуть!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463350
Рубрика: Лірика
дата надходження 30.11.2013
автор: Білий Лотос