Монолог молодої

Не  щороку  родить
Яблуня  в  саду,
Не  щорік  знаходить
Щастя  молоду.

Коли  залицявся
Ніжно  обіймав,
Поважати  клявся
І  на  руки  брав.

Року  не  минуло
Свадьба  як  була,
Щастя  вітром  здуло
Десь  за  край  села.

Нині  кожен  вечір
Свариться  і  б’є,
Штурхає  у  плечі
І  горілку  п'є.

Каже,  бити  буду
Так  собі  і  знай,
Не  ходи  нікуди
І  не  розмовляй.

Мене  зрадить  хочеш
З  першим  мужиком,
Весело  регочеш,
Крутиш  ще  й    задком.

І  кричить,  горлає,
Ти  на  вік  моя,
Мене  ображає,
Що  повія  я.

Треба  утікати
До  своїх  батьків,
Треба,  друзі,  знати
Краще  женихів.
27.05.09.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463443
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 01.12.2013
автор: Георгій Грищенко