Я знав, що тебе зустріну,
Коли вперше став самотнім.
Я іноді хочу піти з усіма,
Та ніби є шлях зворотній.
Пробачиш чи ти провину?
Я бачу, що я запізнився.
Ти дуже боїшся і трохи німа,
І бачиш в мені мисливця.
Твій сум має колір ночі.
Твій біль до болі знайомий.
І я би не зміг залишити тебе,
Хоч ти не повіриш цьому.
Твої заплакані очі
Складаються з льоду і сталі.
А ти будеш далі молити небо,
Щоб душу твою забрали.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463563
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2013
автор: Єхидна