Ось і все,струна порвалась,
вже не грають почуття.
Зберегти не намагалпсь,
хибні мрії подала.
Краплі з вуст летять провальні,
очі мовчки кричать 'Стій'.
Вже не двоє,вже не разом.
Це насправді.Це не в сні.
Все навколо під туманом,
бульки спогадів летять.
Почалося все на хмарах,
під прицілом янголят.
Час прийшов нам йти на землю,
я пішла,а ти упав.
Це все важко і безтямно –
повернув та не впіймав.
Як роса летять сніжинки,
безсердечно дні біжать.
Різних атомів частинки
разом в небо не злетять.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463618
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2013
автор: Анна Хортиця