Осиротів без листя Лесин ясен,
Замкова площа висохла з дощу,
Вхідні ворота потемніли з часом,
Я сам один ворота захищу.
А люди йдуть до замку, як до храму,
Бо тут відкрилась виставка картин,
Постійно їм відкрито стару браму,
Щоб милуватись витвором святим.
Вже сутеніє, ліхтарі сіяють,
І їхнє світло ясен зігріва,
А гілочки під вітерець співають,
Зима вступає у свої права.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463639
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2013
автор: Віталій Назарук