Колізей

Вони  стояли  на  арені  -
Навколо  натовп  вирував:
Так  істерично  і  шалено
Крові  невинної  жадав.

Вони  стояли  і  молились:
Молитвою  долали  страх,
І  до  грудей  рідних  тулилось
Маля  у  маминих  руках.

Вони  стояли  і  чекали
Відкинувши  усе  земне,
А  в  клітках  звірі  лютували
Передчуваючи  бенкет.

Вони  пощади  не  просили,
Не  кланялись  чужим  богам,
А  просто  жили  і  любили  
Назло  безумним  ворогам.

Вони  стояли  і  прощались
Зі  світом  пристрасних  людей;
І  свідком  мучеників  слави  
Стояв  величний  Колізей.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463682
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.12.2013
автор: Андрій Мигорович