Так прикро, котиться країна…

Так  прикро,  котиться  країна,
А  ми  не  знаємо  –  куди  ?!
Блукає  втомлена  в  руїнах  
«Вікторіанської»  доби…

Терпіли  довго  ми  наруги;
Та,  впевнений,  не  задарма…  
Бо  ж  нонсенс  –  бути  недолугим*–  
І  керувати  усіма…

Бо  ж  парадокс  –  прийти  до  влади  –
Й  зробити  гірше,  ніж  було…
«Низи»  пішли  на  барикади
«Верхам»  зажерливим  на  зло…

І  все  пішло,  мов  град  у  воду:
Осатанілі  «беркутИ»
Пролили  кров  мого  народу,
Який  стогнав  до  хрипоти…

……………………………………………….

Як  хочеться,  щоб  керували  
Народом  мудрі  старики…
Й  щоб  націю  не  шматували
Підстаркуваті  мудаки…

Недолугий*  -  без  коментарів.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463734
Рубрика: Патріотичні вірші
дата надходження 02.12.2013
автор: Юрій Цюрик