Небо над Києвом рве на шматки
Вітер, і гілки додолу злітають.
Хмар нависають над нами штики.
Злість у обличчя нам ворог жбурляє.
Київ розпався на ЗЛО і ДОБРО.
Зло із палками в руках і шоломах.
Скільки ненависті й люті воно принесло,
Добре, що я не один і що вдома.
Нас тут мільйон, що на вулицях, є
Ще й не один по Вкраїні озветься.
То не тебе зло катує і б’є,
То і в мені серце на друзки б’ється.
Знову добро усміхнулось моє,
Ще й кавою мене почастує.
Чуєте, добро таки в світі є,
Хай світ мене почує!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463738
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 02.12.2013
автор: Мірошник Володимир