3.
"Ох, не однаково мені"
Тарас Шевченко
А скільки тут відшаленіло орд!
Шекспірові трагедії тривали
Не рік, не два…
Набіги і навали,
Пожежі й ґвалти вистогнав народ!
Свої ординці братньої крові
На чорноземи теж лили чимало.
Коли степами кінне військо мчало,
Чорніло сонце не одній вдові.
Стелив Ярема свій кривавий шлях.
У замках божеволіли шляхтянки.
Благали смерті бранці й полонянки.
Козак бив ляха.
Козака бив лях.
І знов на брата руку здійме брат
В лиху годину розбрату й руїни!
На степових безмежжях України
Проллється сліз і крові у стократ.
Історія насильств і зрад! У ній
Лиш епіцентри,
в ній нема окраїн.
Чи ж неминуче тричі лютий Каїн
Окрадених розбудить у вогні?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463827
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 03.12.2013
автор: Богдан Сиваківський