На зорі мене,мамо,збуди,
Коли трави купаються в росах,
Коли мріють вишневі сади,
Коли шепчеться з вітром колосся.
Я по травах пройдусь навпростець,
Назбираю волошок у житі,
Синім птахом летить вітерець
І зникає в небесній блакиті.
Мене кличе тужлива душа,
Де цвіркун виграє в срібні дзвони,
Мені коник зеленим лошам
Знов усядеться в мокрій долоні
Тут нап`юся живої води
Із джерел,що любов`ю налиті,
На зорі мене,мамо,збуди,
Коли сонечко сходить в блакиті.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=463931
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.12.2013
автор: Надія Голіней