* * *
Чого насуплені?
А, може, смутку годі?
Не личить козакам покірно гнути спину.
Доволі поратися мовчки на городі,
Бо вороги не мають совісті,
ні спину.
Чого похмурі?
Що, немає Сагайдачних?
А чи життя свого не віддасте,
як треба?
Десь по світах не знайдете ясного неба…
Сумління не прокинеться в серцях ледачих.
Доволі, схаменіться!
Скиньте пута кляті,
Щоби у ярма вас не запрягали згодом.
Нехай казяться недруги, ми є народом,
Належить щастя нам у нашій власній хаті!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464001
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: Богдан Сиваківський