Давай я малюватиму візерунки
На твоїх долонях,
Триматиму ключ від серця
Фільмуватиму ніжні поцілунки на скронях,
І ніжно-синіх очей озерця.
Давай я буду твоїм ангелом,
А ти моїм світом,
Ми заховаємось від усіх холодним ранком,
Або в теплій ночі літом.
Зустрічатимемо світанки.
Давай ми залишимо всі турботи
І залишимо нашу реальність
Хвору панічно,
Я заховаю тебе у шафу в моєму серці,
І так буде вічно, чуєш,
Вічно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464014
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: Соняча сілЬ