Морозом покрилися квіти,
Стоять, немовби зі скла,
Це осені-матінки діти,
Безсила не вберегла.
А їм ще хотілося жити,
До сонця всміхатись щоднини,
Красу свою людям дарити,
Закінчились їхні гостини.
Сонце з’явилось та марно,
Воно вже біді не зарадить,
Було тут так весело, гарно,
Печаль, як мара ота бродить.
Всі відійшли та не марно,
Всю осінь вони квітували,
На серці було так всім гарно,
Людям красу дарували.
http://antonina.in.ua/index.php/pejzazhna-lirika/428-morozom-pokrilisya-kviti.html
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464017
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: Антоніна Грицаюк