Рядки вірша вже снігом замітає
Старі сліди хурделиця жує.
Натхнення з сумом розмовляє,
Вогонь морозу став кує.
В повітрі жаль гаптує гіркі сльози,
Чиєсь кохання бродить манівцем.
А світ все сипле сніжні грози
І я пишу це синім олівцем.
Зима схолодить дотик почуттів,
Кохання сильне ще горить вогнем.
Й любов’ю Бог моє село зігрів
Оцим пройдешнім сірим днем.
Стіжок соломи красить цю природу,
Холодний вітер сварить мій садок.
Він закохався в надзвичайну вроду,
Бо вдалині – засніжений горбок.
29.01.2007р. Підбрусинь
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464026
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: Oleg Gavrilevich