(мова ведеться від імені хлопця)
Посміхнись, не треба істерик
Я йду.Та це ж не привід журбі
Ще сотні маленьких Америк
Хтось намалює тобі на стіні
Вечори осінні, солодкі тобі даруватиме
І троянди любові багряні
Через тебе ночами не спатиме
З сценарію викреслить фрази банальні
Не дивись мені в очі
Не треба благать
Ти,мов науки неточні
Прагнеш в оману мене увігнать
Мила, шляху нам далі немає
Це все.Епілог, апогей
Хай скрипка прощання ридає
Лиш, щоб не схибив розлук корифей
Промов не треба зворушливих
На порозі не стій! Не проводжай
Вирватись з рамок задушливих
Ковток повітря нового дай
© Леся Приліпко.26.11.13
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464064
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.12.2013
автор: Леся Приліпко-Руснак