Сонячне проміння потрапило в моє вікно
Тільки із Твоєї волі.
Я кидаю, часто, фрази безсенсовні...
Не вчили мене в школі, що ТИ - Любов і Світло.
Прошу аби цей день; не завершився безплідно.
Мої думки бУдуть легкі, як пелюстки цвіту...
Якщо лиш Господи мій, Ти, будеш цього хотіти.
Я зроблю ВСЕ з Твоєї волі!
Її я прагну розпізнати.
Що хочу я, не грає ролі...
Прошу, лиш сил мені додати.
Мої слова - це просто пил,
Їм Ти надати можеш змісту.
Пробач, що серед брудних жил,
Тобі в моєму серці тісно.
Я помираю кожен день,
Ти ж, підіймаєш із упадку.
Спасибі!
Ранок - це можливість, почати все життя з початку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464124
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.12.2013
автор: ЕТ