Ми цвіт нації? Ми - її цвіль.
Її ніч. Те, що втримує цілість.
Хочеться врешті вже вилити біль
На потліле терпіння, щоб загасилось.
Ми цвіль нації? Справжня брехня.
Ми не при тому/ми непритомні.
Ми не ховаєм набуті знання
в себе, у відчай, у мрії і втому.
Лінь, що ніколи не схилить коліна-
Ми цвіль нації, марність зусиль,
втрачено-страчене покоління.
ми - цвіт нації. Біль, тінь, цвіль.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464197
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2013
автор: Ядвіга