«Ти завжди тримав при собі свою втому.
Давай, зупиняйся і засинай».
С.Жадан
...тримай при собі свою втому невагому мов сніг
у підземних течіях пам'яті води чорні як смоли
часом думаєш що віра твоя то є твій оберіг
та насправді частіше ворог...
винюхуй в повітрі зиму яка прокладає шлях
до твого знесиленого ранку
вирощуй терпіння бо коли випаде шанс
любити
світ схопить тебе за горлянку...
і навіть тепло яке ти знаходиш у вікнах навпроти
мов досвід що пахне чужим іменем
свідчитиме проти тебе
допоки
неможливість відчувати те про що говориш
стане спогадом...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464298
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.12.2013
автор: Poetka