Я плачу серцем і душею.
Я плачу небом і землею.
Мій сум розтрощує думки,
А із очей течуть струмки.
Відпусти моє серце у вільну путь,
Та не дай в твоїх обіймах потонуть.
Хай воно без тебе пройдеться життям,
І знайд́е для молитов небесний храм.
Кричу, та ти мене не чуєш.
Я знаю, що десь ти існуєш.
Благаю щастям поділитись,
Любов’ю в серці оселитись.
Відпусти моє серце, долю і думки.
Зникни геть з мого життя назавжди, навіки.
Хай мій світ роз́іб’ється у вщент, неначе скло.
Тільки так я розгублю своїх чуттів тепло.
Згорівши в почуттях до тебе,
Воскресну та злечу на небо,
А серце на землі залишу -
Вкладу в конверт й листа напишу.
Прощавай, я вирушаю в дальню путь.
І прошу: мене ніколи, чуєш, не забудь.
Прощавай. Живи без мене, як в чарівнім сні.
Знай, повернусь, до тебе сонцем навесні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464340
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Белка Владимировна