Відпусти

Я  плачу  серцем  і  душею.
Я  плачу  небом  і  землею.
Мій  сум  розтрощує  думки,
А  із  очей  течуть  струмки.

Відпусти  моє  серце  у  вільну  путь,
Та  не  дай  в  твоїх  обіймах  потонуть.
Хай  воно  без  тебе  пройдеться  життям,
І  знайд́е  для  молитов  небесний  храм.

Кричу,  та  ти  мене  не  чуєш.
Я  знаю,  що  десь  ти  існуєш.
Благаю  щастям  поділитись,
Любов’ю  в  серці  оселитись.

Відпусти  моє  серце,  долю  і  думки.
Зникни  геть  з  мого  життя  назавжди,  навіки.
Хай  мій  світ  роз́іб’ється  у  вщент,  неначе  скло.
Тільки  так  я  розгублю  своїх  чуттів  тепло.

Згорівши  в  почуттях  до  тебе,
Воскресну  та  злечу  на  небо,
А  серце  на  землі  залишу  -
Вкладу  в  конверт  й  листа  напишу.

Прощавай,  я  вирушаю  в  дальню  путь.
І  прошу:  мене  ніколи,  чуєш,  не  забудь.
Прощавай.  Живи  без  мене,  як  в  чарівнім  сні.
Знай,  повернусь,  до  тебе  сонцем  навесні.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464340
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Белка Владимировна