Ця осінь мовчазна. Залазить останньою мурашкою під шкіру. Ніби прощається. Дихає холодним туманом твоєї відсутності. Перша осінь без зоряних акварелей. Її не хотілося розтягувати, як ірисову карамельку. Хотілося снігу. Щоб почати усе "з чистого листочка". Щоб мурашками під шкіру проникали гарячі сніжинки чиєїсь присутності.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464356
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Люба Василик