Смушки Решетилівські - шапка набакир,
чари парубоцькії - серденьку не вір,
вийду я до берега, гляну на ріку,
побоюсь зізнатися правду козаку.
Говтва розливається і цвітуть сади,
з неба усміхається місяць молодий,
хмільна я від радості, бо бентежить кров
ніченька весняная і твоя любов.
Підем зачаровані, у руці рука,
хлюпне щастя повінню, як оця ріка,
і присяга щирая серцю до снаги,
станем нерозлучними, наче береги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464374
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: stawitscky