Лише твоє оце "привіт",
а я вже Нестеров - взлітаю,
спокійний зовні, та мій світ,
тихенько хаос поглинає.
І серце б'ється мов скажене,
цей стукіт думки убива,
і все логічне геть від мене,
і навіть мова полиша.
Лише оце твоє "привіт",
і очі карі опустила,
ти як вселенський мій магніт,
даруєш знов ракетні крила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464399
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Skifius