Всяка злоба і наруга,
Нас усіх лякає,
До гріха вона байдужа,
Бога зневажає.
Гріх великий ми несемо,
Собі в преісподню,
Бо добро не признаємо,
Що дано нам в долю.
Всі ми наче помішались,
Мудрості шукаєм,
Не у Бога, а в шаманів,
Що живуть між нами.
Вони мову і культуру,
Бога зневажають,
Шаманячи все руйнують,
І нас спонукають.
Не просім в крутих пощади,
Що творять руїну,
Вони зрадили майдани,
І всю Україну.
Не чекай від зека згоди,
Бо зек не від Бога,
В нього є свої закони,
І своя дорога.
Ще сьогодні вони вільні,
Всіх розума учать,
Завтра будуть божевільні,
Там, де їм присудять.
Під наглядом конвоїрів,
У спільній кошарі,
Благодійну участь візьмуть,
У корисній справі.
Стане все на своє місце,
Господь зглянеться на нас,
Україна своє візьме,
Буде Божа благодать.
І на ноги твердо стане,
Уся Україна,
Буде славно величати,
Нове управління...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464439
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Степан Блистiв