Спіши хутчіш до змерзлих друзів жмені,
та не забудь вкраїнський прапор у кишені.
Хто зна, що буде завтра, тож не гав "сьогодні"
Не грій об лихо руки - то ж душа стане холодна!
Нехай в чужих очах - невимовлений біль,
А ти замучений чужими "що?" й "навіщо?"
Але не втомлюйсь вірити, що в сильну заметіль
Зігріє, як ніщо, твій друг найближчий.
Та головне, не загуби ту стрічку синьо-жовту,
Якою стиснуто так туго твоє серце,
Вона не раз врятує ще від зради та розбрату,
І не потри національну міць на терці.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464467
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Essentiel