у кожного є право на один фінальний виступ
і кожен вистрелить лиш раз
статичними не є ні вдих ні видих
що пролунають у піщаному техасі
для кожного залишились хвилини
що мали зупинитися у міжнебессі
і кожен з нас в той час всю воду вилив
що мала рятувати наш ковчег без весел
і кожен з нас охоче зиму прийняв
і серед лінії вогню згорати думав
та кожен з нас себе закляв
той тріск вогню ще довго слухать
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464524
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.12.2013
автор: Олеся Новик