Ти не даєш себе любити
тікаєш в ніч розвіданих кордонів
ти згідний нанівець мене розбити
я не тримаю майже оборони.
Розтрощене, убите все навколо,
закреслені тандеми для спокОю
набридли всі лекала і шаблони
зігріюся ще теплою золою.
Занурене у спільне підсвідоме
в контексті грубого мовчання
і серце непристойно ломить
від твого нелюдського покарання...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2013
автор: owl silence