Я тобі зовсім не дорікаю,
по своїх рахунках сам плачу,
просто там, у нашому розмаї
ангел спав, а демон все почув.
Провидіння воля незбагненна
і прозріння запізнілий час...
Загадав комусь розлуку демон -
чорна карта випала на нас.
Що йому чужу стоптати долю?
Врешті, це його лиха мета.
Огорнув прощання наше болем
і прокляттям споконвічним став.
Знов себе питаю - хто ми, де ми,
як вернути втрачене колись?
Спочиває по роботі демон...
Ангел на піввіку запізнивсь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464589
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.12.2013
автор: stawitscky