Бо та кров…

Зверхні  погляди...
Помисли  брудні...
і  єлейні  посмі́шки  в  вустах...
Не  глухі  ніби
й  ніби  не  ду́рні...
То  чому  ж  вони  
з  нами  отак...
Ніби  нас  не  існує...
[b]мільонів[/b]...
Їм    майдани  на  площах  -
дурня...
Що  є  впевненість  їхня
 сьогодні?
Як  їм  хліб  лізе  в  пельки
щодня?
Діти  їхні  жирують  -
їм  "пофік",
де  мільярди
банкнот  беруть...
Але  внуки  і  правнуки
точно
таких  предків  
навік  прокленуть...
Бо  та  кров,  що  уже  
пролилася,
запеклась  на  родинах  тих,
хто  на  вірність  народу
клявся...
а  народ  цей
не  захистив...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464602
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.12.2013
автор: zazemlena