Лев заричав: “Ось це курча
На мене замах наміча,
Ще заклює так згаряча!”,
І запросив на поміч вовка,
Ведмедя, тигра, й підготовку
На захист царський розпочав
Від озвірілого курчати.
А щоб надійно захиститись
У адвокати взяли лиса,
Шакала й мавпу з кипариса,
Ті наломили з кедра списи,
Щоб гідну відсіч дати птасі,
Яка тримає царство в страсі…
Тим часом курочка уперта
До смерті заклювала… беркут,
Що вийшов розім’яти “нозі” -
Страшна біда, звіринець в сльози…
“Премудрий цар”із того жаху
Надибав цапа- бідолаху,
Перевдягнув в криваві лати
Й на радість всіх повів на страту…
Тож як би довго не шукали для влади влучного слівця,
Шакал залишиться шакалом, вівця - і в Африці вівця!
(Мартин)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464786
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 08.12.2013
автор: валькірія