Самотній воїн тішиться дощем,
Самотній сивий,сумноокий воїн...
Він знає:за правим його плечем,
Ангел,що вартує нитку долі...
Самотній воїн тішиться дощем:
У ньому вічність здріблена на краплі...
Самотній воїн в неба під плащем,
Любов і серце шеляга не варті!
Любов і серце-два лукавих свідки,
Що завели його у гавань порожнеч...
Любов і серце тихо, непомітно,
Іржею з*їли давній меч!
Куди тепер?Хіба що з журавлями:
Шукати у рядках чужих небес,
На попелищі пройденої драми,
Слова жадані:"Я воскрес!"
Воскрес в тобі,з тобою і для тебе,
Я пілігрим народжений від неба!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=464985
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 09.12.2013
автор: Той,що воює з вітряками