Чарівна самотня душа,
Весела й грайлива назовні.
Колись звеселіє вона,
Коли покохає життя…
Вона – це найкраще у світі,
Вона – це єдина що є.
Теплом її я обігрітий,
Любов’ю її серце живе.
Ця посмішка щира й невинна,
Назовні не завжди вона.
Всередині мила й привітна,
А ззовні – суцільна зима.
Цей камінь душевної болі,
Вона покриває в імлі.
За руку тримає сьогодні,
А завтра іде в стороні.
Завищена планка порогу,
Який вона ставить в житті.
Це мрія буття і свободи,
Це казка в сьогоднішнім дні.
А я проживаю буденність,
Радію будильнику дня.
І з радістю лину до неї,
До мрії і цілі життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465001
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.12.2013
автор: ©Vovk@