[i] Якщо ти не є доносом на поета,
то що ти є, поезіє?[/i]
Ігор Калинець
Ще тільки безмежна дорога
ледь-ледь відкривається нам.
Ще нібито віримо в Бога
в поклонах московським попам.
Ще тільки розумний початок
дурного для влади кінця,
а вже від Карпат до Камчатки
чекають «лихова байца».
Вже чути, – [i]не сміють ці троє
повести людей навмання.[/i]
Вже видно, данайці для Трої
будують в дарунок коня.
Вже кажуть, – [i]не треба нам віче
в догоду безликій юрбі,[/i]
вже трублять, –[i] не треба нам січі
на горе братам і собі.[/i]
Вже знають, що ідол ворожий
повинен стояти віки.
Вже кожен із авторів може
закреслити всі сторінки.
Не треба кривавих сюжетів...
Он – небо яке голубе!
А може не треба поетів,
що потім опишуть себе?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465071
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.12.2013
автор: I.Teрен