Час минає, ми минаєм...
Життя ти з часом покидаєш.
Ми робим помилки щоденно,
Але ми знову зранку встаємо.
Минають дні, минаєм ми,
а молодість нас не зупине -
Це час коли життя хвилини,
Нам зупинитись знов не дасть!
У мить коли так хочеться творити,
Нове життя у собі, всежтаки, відкрити.
Під музику у транс пірнути,
Таки, забуть старе і знову все вернути.
Почистив зуби, протер очі
Рутина невпинно кружляє році - далі...
Ми шукаємо в роботі сенс буття,
Здогадуюсь, що пошуки наше спасіння!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465120
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.12.2013
автор: So Fika