Нарешті і до нас зима прийшла,
принісши за терпіння в нагороду
пухкого снігу новорічну вроду
й морозу підбадьорливий талан.
Й надія прокидається ураз,
що все на місце визначене стане,
що Україна згоїть свої рани
і порадіє стомлений Тарас.
Наш вічний шлях - єднання й боротьби,
і справами, і духом ми міцнієм,
щоб розцвіли понад Дніпром і Стриєм
одна весна новітньої доби.
Щоб крізь віки, як найдорожчі перли,
нащадки гордо світом пронесли
не безнадійне: "Ми іще не вмерли",
а "Віно будем і завжди були!"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465231
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2013
автор: stawitscky