Біла віхола, тихий вечір,
Не гарчить навіть дикий вітер
Й для зимової холоднечі
Буде складно знайти епітет.
Просто темрява, просто грудень,
І вогнів яскраве намисто
Розмальовує на вікнах етюди,
Скло рясніє шедевром барвистим.
Біла віхола, вже дев’ята,
Перехожих давно немає,
М’яке світло у кожній хаті,
Всі чекають на Миколая.
І у теплих ліжках малеча
Обіцяє вкотре не спати,
Щоб побачити тінь старечу,
Про усе її розпитати.
Біла віхола, ніч казкова,
Не гарчить навіть дикий вітер,
Всіх приспить Зими колискова,
Наближається свято велике…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465263
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2013
автор: Лія Ладижинська