Завжди здавалося мені
Чудесно жить на чужині,
Там всякого добра багато,
Висока заробітна плата.
Ну, що із того, що чужі
Навколо цвенькають мужі,
Що там жіноцтво своєрідне,
Проте багате, а не бідне.
Живи собі як у раю,
Утробу набивай свою,
Дивись на край тобі чужинський,
Та забувай свій український.
Та виявляється не так,
Хоча ти зовсім не слабак,
Душа твоя болить і плаче,
У снах Вітчизну завше баче.
20.03.04.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465347
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.12.2013
автор: Георгій Федорович