Собака бреше - вiтер носить,
Куди повіє там i вiрять,
Дурили нас уже задосить,
Що ситом воду можна мiрять.
Колиcь iшли до комунiзму,
Тепер будуємо ми ринок,
Колись учились ленiнiзму,
Тепер шукаємо свiй виток.
Хтось навпрошки бере i чеше -
Корiння нашi десь в iндусах,
А хтось кричить, що перший бреше -
Троянцi ми як взять по вусах.
А є такі, що пишуть всюди:
«Мудріш за нас нема нiкого,
Всi мудрецi, то наші люди,
За пояс ми заткнем любого».
Однi за те що рабство краще,
А iншi - за свободу краю,
Одним на сходi правда завше,
Комусь на захiд шлях до раю.
Однi безмежно збагатiли,
А решта зовсiм обiднiли,
Бо грабувати не схотiли,
А може просто не зумiли.
От так i тягнемо потроху
Хто все до себе i до себе,
А хто до Божого порогу,
Там вже зрiвняють всiх як треба.
14.07.97
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465356
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 11.12.2013
автор: Юрій Грищенко