Коли з"являється Людина
Вони ховаються у нори.
І закликають звідтіля
Провести "чесні разговори".
Вони не вийдуть до Людини.
Вони чекатимуть години,
Коли засне вона
Натруджена у світлі дня.
Вони їй спати не дадуть,
Розтрощать,знищать і згризуть,
Під покровами ночі,
Над чим трудилась допізна
Її натруджена рука.
Тож, засукайте рукава,
Згадайте всі слова пророчі;
Не вміє жить при світлі дня
Той,
Для кого світ є морок ночі.
Вологий сморід-їхній світ,
Ховання вниз,а не політ.
За це не можна їх судити,
Вони щурі,
Їм вічно жити у норі.
А ти,людино-хочеш спати,
Не дай щурам хазяйнувати.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465386
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2013
автор: NikitTa