З неба накрапає дощ,
А квіти вже полили.
Марна праця. Ну так що ж –
Життя несправедливе.
Я зварила смачний борщ,
Ви ж не прийшли й не їли.
Знов марна праця. Знов ну так що ж –
Життя несправедливе.
Прала-прасувала, ліжко застеляла, -
Не з’явились, не лягли Ви.
Дурно-марно Вас чекала,
Життя несправедливе.
До нестями я кохала,
Потім раз – і попустило.
Ох і сумно без страждання –
Життя несправедливе.
Де ж моє мінливе диво –
Як трусилися коліна?
Що ж сказати – та пішли Ви…
Життя несправедливе.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465406
Рубрика:
дата надходження 11.12.2013
автор: Людмила Мішкіна