Сьогодні вніч розплющу свої очі,
щоб роздивитися нічну красу,
а серце вирватися схоче
і полетіти в царство сну.
Десь політать у небі з зорями,
що так чарують блиском із небес,
і побувати над просторами,
де сотні, тисячі чудес.
По місячній ясній доріжці
босоніж тихо я пройду,
а, побуваючи на зірці,
її промінчик украду.
Поставлю світло те нетленне
собі в кімнату - хай живе.
Радію я.Тепер і в мене
мала частинка неба є!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=465445
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.12.2013
автор: Валерія Кропівна